Війна залишає глибокі сліди не лише на землі та в пам’яті дорослих, а й у серцях дітей. Малеча стає свідком обстрілів, окупації, втрати рідних чи вимушеного переселення. Ці переживання не завжди помітні одразу, але вони здатні впливати на все подальше життя дитини, проявляючись у тривожності, замкнутості, проблемах із навчанням та спілкуванням.
Документальний фільм «ПТСР – невидимі шрами. Діти» покликаний дати голос тим, хто сам ще не може розповісти про свій біль. Ми розкриваємо різні типи дитячих травм — від життя під окупацією та у полоні до втрати батьків чи щоденного життя під обстрілами. Кожна з цих історій – це свідчення невидимого тягаря, який діти несуть із собою.
Фільм створений у співпраці з українськими та міжнародними психологами, психотерапевтами, соціальними працівниками й педагогами. Вони допомагають пояснити, що таке дитячий ПТСР, як його розпізнати й як правильно підтримати дитину. Ми дотримуємося принципів етичної роботи: не ставимо дітей у травматичні ситуації, а використовуємо символічні художні засоби — анімацію, реконструкції, візуальні метафори.
Проєкт має на меті не лише показати проблему, а й стати інструментом змін. Ми прагнемо навчити дорослих — батьків, учителів, лікарів і суспільство загалом — як створювати безпечне середовище для дітей, які пережили травму війни. Цей фільм є частиною ширшої ініціативи «ПТСР – невидимі шрами», що охоплює також дослідження досвіду військових і ветеранів, аби сформувати комплексне розуміння проблеми посттравматичного стресу в Україні.
Над фільмом працювали
Андрій Полікашкін
Продюсер/керівник проекту
Кінопродюсер, член Спілки кінематографістів України та Національної спілки журналістів України, який має понад два десятиліття досвіду в кіно- та телевізійній індустрії. Його професійний досвід охоплює повний цикл створення різнопланового аудіовізуального контенту, від масштабних телесеріалів («Слов’яни» – 12 серій, «Тільки кохання» – 60 серій) до історичних та соціальних художніх фільмів. Андрій Полікашкін працював лінійним та виконавчим продюсером у низці значущих міжнародних копродукцій, зокрема:
- Художні фільми «Гніздо Горлиці» (Україна-Італія), «Червоний» (Україна-Литва) та «Тарас. Повернення» (Україна-Казахстан).
- Художній фільм «Толока».
У документальному кіно його фільмографія включає роботу над історичними проєктами, такими як «Князь Володимир» та «Символіка України. Гімн. Герб. Прапор», а також роботи на актуальні теми, зокрема «Битва за Київ» (2022).
Останні роки продюсер активно розвиває напрямок інноваційного контенту, працюючи над VR-застосунками та документальними фільмами у форматі VR-360, зокрема «Ціна свободи» та VR-програми для лікування СЗА.
Андрій Полікашкін є співзасновником онлайн медіа ресурсу «Віртуальна Україна» та обіймає в ньому посаду директора медіа ресурсу.
Іван Новик
Продюсер/другий режисер
Продюсер, режисер та сценарист, який має понад два десятиліття досвіду в кіно- та телевізійній індустрії. Член Національної спілки журналістів України. Випускник Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя, має диплом вчителя історії та правознавства. Навчався в Київському Національному університеті театру та кіно, факультет кіновиробництво.
Його професійний досвід охоплює повний цикл створення контенту, де він часто поєднує ролі продюсера, автора сценаріїв і режисера.
Іван Новик є одним із піонерів у сфері VR-кінематографа та імерсивних проєктів в Україні. Продюсер короткометражного художнього фільму, «Золота рибка». Був продюсером, сценаристом, режисером цілої низки VR-екскурсій і презентацій («Печерська Лавра», «Музей становлення Української Нації», «Бучанський парк») , продюсер художнього фільму VR-360 “Два кінця, два кільця” та інших.
У документальному кіно його фільмографія включає актуальні воєнні стрічки, зокрема «Битва за Київ» (2022). Як продюсер працює над документальним циклом VR-360 «Ціна свободи». Співавтор соціально орієнтованих проєктів, таких як VR-програми по лікуванню СЗА.
Іван Новик є автором ідеї, співзасновником онлайн медіа ресурсу «Віртуальна Україна» на посаді головного редактора медіа ресурсу.
Більше про проєкт і його створення – за посиланням.
